трійчатий
ТРІЙЧА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що трійча́стий.
З трійчатими вилами на плечі.. Люда брела на колгоспний двір… (Вол., Дні.., 1958, 140);
Над майданом блідо горіли трійчаті ліхтарі (Грим., Незакінч. роман, 1962, 91).
Словник української мови (СУМ-11)