тріскотливий
ТРІСКОТЛИ́ВИЙ, а, е.
Який утворює або видає тріск чи звуки, схожі на тріск.
Дубовий, глицями збитий стіл, і на ньому ледве блимає тріскотливий каганець (Іван Ле);
Ті палили вогнища. Відгороджувалися тріскотливою запоною жовтого вогню від чорної вільгості ночі, від остраху (П. Загребельний);
// Який лунає сухо, різко, як тріск.
Розітнувся тріскотливий вибух (В. Козаченко);
– Йому стало погано, – повторила вона своїм сухим, тріскотливим голосом (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)