тріумфально
ТРІУМФА́ЛЬНО.
Присл. до тріумфа́льний 2.
Гастролі М. К. Заньковецької в театрі “Пассаж” закінчились тріумфально (з мемуарної літ.);
Переможними залпами відгриміла Велика Вітчизняна війна. Тріумфально пройшли радянські танки по вулицях Будапешта і Праги, Варшави і Берліна (з наук.-попул. літ.);
Якусь хвилину робітники дивилися на інженера захоплено, а інженер на них – тріумфально (М. Ю. Тарновський).
Словник української мови (СУМ-20)