тріумфально
ТРІУМФА́ЛЬНО. Присл. до тріумфа́льний 2.
Гастролі М. К. Заньковецької в театрі «Пассаж» закінчились тріумфально (Минуле укр. театру, 1953, 118);
Переможними залпами відгриміла Велика Вітчизняна війна. Тріумфально пройшли радянські танки по вулицях Будапешта і Праги, Варшави і Берліна (Знання.., 9, 1974, 3);
Якусь хвилину робітники дивилися на інженера захоплено, а інженер на них — тріумфально (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 313).
Словник української мови (СУМ-11)