тріумфальний

ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до тріу́мф 1.

Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона, завжди величніше путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний (Л. Укр., І, 1951, 189);

Переділіться знову — супокійний Хай буде кожному під сонцем кут. Не йдіть з царями в тріумфальнім ході І власну путь до щастя прокладіть (Зеров, Вибр., 1966, 454);

// Побудований на честь якогось тріумфу, перемоги, торжества.

Тріумфа́льна а́рка див. а́рка;

Тріумфа́льні воро́та див. воро́та.

2. Який супроводжується надзвичайним успіхом, тріумфом (у 2 знач.); переможний, урочистий.

Тріумфальним маршем ішли в ці дні червоні війська через весняний квітуючий Крим (Гончар, II, 1959, 84);

Радянська влада йшла тріумфальним походом по всій нашій землі (Цюпа, Україна.., 1960, 43);

// Який виражає тріумф, радість перемоги.

Знов ріг мисливський грає над борами І кида в небо тріумфальний клич (Рильський, І, 1956, 84);

Раптом хтось подав від дверей знак, і в оркестрі пролунав тріумфальний звук сурми (Дмит., Наречена, 1959, 200).

Значення в інших словниках

1. тріумфальний — тріумфа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тріумфальний — ТРІУМФАЛЬНИЙ – ТРІУМФАТОРСЬКИЙ Тріумфальний. Який стосується тріумфу; переможний, урочистий. Вж. зі сл.: марш, похід, хід, в’їзд, вхід, успіх, шлях, арка, ворота, брама, клич. Тріумфаторський. Який стосується тріумфатора – переможця: тріумфаторський погляд, тріумфаторська радість.  Літературне слововживання
3. тріумфальний — ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до тріу́мф 1. Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона, завжди величніше путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний (Леся Українка); Переділіться знову – супокійний Хай буде кожному під сонцем кут.  Словник української мови у 20 томах
4. тріумфальний — -а, -е. 1》 Прикм. до тріумф 1). || Побудований на честь якогось тріумфу, перемоги, торжества. Тріумфальні ворота. 2》 Який супроводжується надзвичайним успіхом, тріумфом (у 2 знач.); переможний, урочистий. || Який виражає тріумф, радість перемоги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тріумфальний — тріумфа́льний (лат. triumphalis) пов’язаний з тріумфом, урочистий, здійснюваний на ознаменування тріумфу.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. тріумфальний — ПЕРЕМО́ЖНИЙ (який виражає радість з приводу перемоги, усвідомлення власної переваги), ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, ЗВИТЯ́ЖНИЙ поет. Василько крутився біля тих хат з переможним виглядом (А. Турчинська); Урадувався Мошко рибками..  Словник синонімів української мови