тріумфальний
ПЕРЕМО́ЖНИЙ (який виражає радість з приводу перемоги, усвідомлення власної переваги), ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, ЗВИТЯ́ЖНИЙ поет. Василько крутився біля тих хат з переможним виглядом (А. Турчинська); Урадувався Мошко рибками.. і з тріумфальним видом подав їх на вечерю пану судді (І. Франко); Савка задоволено прислухався до розмов, і звитяжна усмішка грала на його устах (З. Тулуб).
УРОЧИ́СТИЙ (пов'язаний з торжеством, знаменною датою, подією), СВЯТКО́ВИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНИЙ, УРО́ЧИЙ діал.; ПАРА́ДНИЙ (перев. про обід). У великому залі клубу повно людей, шуму. Щойно закінчилася урочиста частина (Л. Смілянський); Я сказав йому, що хочу в цей святковий день, в цей урочистий і так далі, і тому подібний день просити його, Олега, виконати моє секретне прохання (Ю. Яновський); Пролунав тріумфальний звук сурми (Л. Дмитерко); — Церемоніальним маршем!.. — пролунала команда (О. Довженко); І завтра буде день урочий і великий — Трьох пар заручини (переклад М. Рильського); Обід мав бути далеко пізніше і дуже парадний (Леся Українка). — Пор. знаме́нний.
УСПІ́ШНИЙ (який супроводжується або завершується успіхом), ЩАСЛИ́ВИЙ, ВДА́ЛИЙ (УДА́ЛИЙ рідше), УДА́ТНИЙ (ВДА́ТНИЙ) рідше; БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙ книжн., ЩА́СНИЙ розм.; БЛИСКУ́ЧИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ (з дуже великим успіхом). Тільки підтягнувши артилерію, нашим військам вдалося розгорнути успішний наступ (Григорій Тютюнник); Тим часом Максимові стало відомо, що вдала висадка великого десанту відбулася (Н. Рибак); Дехто розказував про свої вдатні чи не зовсім вдатні останні екзамени (І. Нечуй-Левицький); За місяць у Кудрейка не було вже жодного невлучання. Уперте тренування давало блискучі наслідки (О. Донченко).
Словник синонімів української мови