туди-сюди
ТУДИ́-СЮДИ́, присл., розм.
1. То в один, то в інший бік; в різні місця; в різних напрямках.
Христя метнулася сюди-туди, знайшла два огірки, одрізала шматок хліба і подала хлопцеві (Панас Мирний);
Довго на річці не будуть вони. Перепливуть річку туди-сюди та й прибіжать (А. Головко).
2. перев. зі сл. ще, у знач. пред. Нічого, можна стерпіти; сяк-так.
Коли б же то поговорив [з дівчиною], так би ще туди-сюди; а то тільки зобачив, .. вже .. і полюбив, і вбивається за нею... (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Солдат з тебе, батьку, ще туди-сюди, а кухар – нікудишній (М. Зарудний).
Словник української мови (СУМ-20)