туженька

ТУ́ЖЕНЬКА, и, ж., нар.-поет.

Пестл. до ту́га.

Забриніли голоси дівчат, Галиних дружок: “Співайте, подружки, не сидіть, На мене ся, молоденьку, не дивіть, Бо в мене туженька немала: Від рідної неньки відстала” (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. туженька — ту́женька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. туженька — див. сум  Словник синонімів Вусика
3. туженька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до туга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. туженька — ТУ́ЖЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ту́га. Забриніли голоси дівчат, Галиних дружок: «Співайте, подружки, не сидіть, На мене ся, молоденьку, не дивіть, Бо в мене туженька немала: Від рідної неньки відстала» (Фр., VIII, 1952, 62).  Словник української мови в 11 томах
5. туженька — Туженька, -ки ж. ум. отъ туга.  Словник української мови Грінченка