туженька
ТУ́ЖЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ту́га.
Забриніли голоси дівчат, Галиних дружок: «Співайте, подружки, не сидіть, На мене ся, молоденьку, не дивіть, Бо в мене туженька немала: Від рідної неньки відстала» (Фр., VIII, 1952, 62).
Словник української мови (СУМ-11)