тужитися
ТУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок., розм., рідко.
Напружуватися, робити фізичні зусилля.
– Або ще заставлять кнехти зрушувати з місця, так ти подивися пильніше: яка там основа, .. А то інший, довірливий, почне над тими тумбами тужитись, аж очі йому рогом вилазять (О. Гончар);
* Образно. Пробує рятуватись [кльоц], як може. Завертає убік, пнеться, тужиться (Г. Хоткевич);
// Докладати зусиль, намагаючись що-небудь зробити.
Чоловічок закліпав кролячими очицями, тужачись щось згадати (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)