туз
ТУЗ¹, ту́за́, ч.
1. Гральна карта з одним очком, зображеним посередині, яка в більшості карткових ігор вважається старшою в масті.
– А ти бий вишником! – кричав знову Гапці, котра намірювалася бити тузом. – Все ж хоч одна взятка буде (Панас Мирний);
Якір, обложившися пістолями, бере з них один за одним і садить кулю за кулею в червоного туза, що висить на стінці (Г. Хоткевич);
І потяг він карту, і витяг він винового туза, туза, що старший за короля (Ю. Яновський).
2. перен., розм. Поважна, впливова особа в якомусь колі людей, у якій-небудь сфері діяльності.
Чутка про “нищення глитайні як класу” докотилася до Багви, і її тузи почули себе не зовсім спокійно (Г. Епік).
ТУЗ², ту́за, ч., мор., спорт.
Двовеслова легенька шлюпка на одного весляра.
Словник української мови (СУМ-20)