тулій

ТУ́ЛІЙ, ю, ч.

Хімічний елемент з атомним номером 69; рідкісний метал, який в природі зустрічається тільки в сполуках.

Тулій після опромінення в атомних реакторах сам стає джерелом рентгенівського проміння, яке застосовують у рентгенотерапії та діагностиці (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. тулій — ту́лій іменник чоловічого роду хімічний елемент  Орфографічний словник української мови
2. тулій — -ю, ч. Tm. Хімічний елемент, проста речовина якого – м'який сріблястий метал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тулій — ту́лій хімічний елемент, символ Tu, ат. н. 69; метал, належить до лантаноїдів. Штучно одержаний радіоактивний ізотоп Tu-170 застосовують у техніці для гамма-дефектоскопи. Від давньогрецької назви Скандінавії – Туле.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. тулій — Tm, хіміч. елемент з атомним числом 69; сріблясто-білий, хіміч. активний метал; у природі трапляється рідко; т. застосовують як компонент феромагнітної кераміки та опто- і мікроелектронних матеріалів; відкритий 1879 Клівом.  Універсальний словник-енциклопедія
5. тулій — ТУ́ЛІЙ, ю, ч. Хімічний елемент — рідкісний метал, який в природі зустрічається тільки в сполуках. Тулій після опромінення в атомних реакторах сам стає джерелом рентгенівського проміння, яке застосовують у рентгенотерапії та діагностиці (Наука.., 2, 1959, 26).  Словник української мови в 11 томах