тулія
ТУЛІЯ́, ї́, ж.
Верхня частина капелюха, кашкета, шапки (без крисів, козирка і т. ін.).
Юра оступився і придавив ногою тулію капелюха (Ю. Смолич);
Пашке вийшов до гостей у новому, з неймовірно високою тулією есесівському кашкеті (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)