тулія
ТУЛІЯ́, ї́, ж. Верхня частина капелюха, кашкета, шапки (без крисів, козирка і т. ін.).
Юра оступився і придавив ногою тулію капелюха (Смолич, II, 1958, 103);
Пашке вийшов до гостей у новому, з неймовірно високою тулією есесівському кашкеті (Коз., Гарячі руки, 1960, 100).
Словник української мови (СУМ-11)