Значення в інших словниках
-
тулія —
ТУЛІЯ́, ї́, ж. Верхня частина капелюха, кашкета, шапки (без крисів, козирка і т. ін.). Юра оступився і придавив ногою тулію капелюха (Ю. Смолич); Пашке вийшов до гостей у новому, з неймовірно високою тулією есесівському кашкеті (В. Козаченко).
Словник української мови у 20 томах
-
тулія —
I тулі`я-ї, ж. Верхня частина капелюха, кашкета, шапки (без крисів, козирка і т. ін.). II тул`ія-ї, ж., зах. У правиллі – металева трубка, в яку встромляється дерев'яний держак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тулія —
ТУЛІЯ́, ї́, ж. Верхня частина капелюха, кашкета, шапки (без крисів, козирка і т. ін.). Юра оступився і придавив ногою тулію капелюха (Смолич, II, 1958, 103); Пашке вийшов до гостей у новому, з неймовірно високою тулією есесівському кашкеті (Коз., Гарячі руки, 1960, 100).
Словник української мови в 11 томах
-
тулія —
Тулія, -лії ж. = лійка 3. Шух. І. 169.
Словник української мови Грінченка