тупоходий

ТУПОХО́ДИЙ, а, е, розм.

Який має повільну ходу (про коня).

Кінь тупоходий (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. тупоходий — тупохо́дий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. тупоходий — -а, -е, розм. Який має повільну ходу (про коня).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тупоходий — ТУПОХО́ДИЙ, а, е, розм. Який має повільну ходу (про коня). Кінь тупоходий (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. тупоходий — Тупохо́дий, -а, -е О лошади: имѣющій медленный шагъ. Кінь тупоходий. Волч. у.  Словник української мови Грінченка