Словник української мови Грінченка

тупоходий

Тупохо́дий, -а, -е

О лошади: имѣющій медленный шагъ. Кінь тупоходий. Волч. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. тупоходий — тупохо́дий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. тупоходий — ТУПОХО́ДИЙ, а, е, розм. Який має повільну ходу (про коня). Кінь тупоходий (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. тупоходий — -а, -е, розм. Який має повільну ходу (про коня).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тупоходий — ТУПОХО́ДИЙ, а, е, розм. Який має повільну ходу (про коня). Кінь тупоходий (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах