тупоходий тупохо́дий -а, -е, розм. Який має повільну ходу (про коня). Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках тупоходий — тупохо́дий прикметник розм. Орфографічний словник української мови тупоходий — ТУПОХО́ДИЙ, а, е, розм. Який має повільну ходу (про коня). Кінь тупоходий (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах тупоходий — ТУПОХО́ДИЙ, а, е, розм. Який має повільну ходу (про коня). Кінь тупоходий (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах тупоходий — Тупохо́дий, -а, -е О лошади: имѣющій медленный шагъ. Кінь тупоходий. Волч. у. Словник української мови Грінченка