туркотіння

ТУРКОТІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. туркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Линуло далеко по лісу мрійливе й приємне туркотіння горлиць (А. Шиян);

Малий синок, .. сповнений уваги до туркотіння сестриці, непорушно сидів у Огея на колінах (Олесь Досвітній);

Заколисаний рівномірним туркотінням агрегату, [Байда] приплющує очі (Д. Бедзик);

* У порівн. Голос бринів ніжно і тихо, як туркотіння лісної горлиці (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. туркотіння — туркоті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. туркотіння — -я, с. Дія за знач. туркотіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. туркотіння — ВОРКУВА́ННЯ (своєрідні переливчасті звуки, які видають голуби, горлиці), ТУРКОТА́ННЯ (ТУРКОТІ́ННЯ), ТУ́РКІТ. Ліс зустрів мене як друга Горлиць теплим воркуванням (М. Рильський); Луги розлягалися співами своїх соловейків..  Словник синонімів української мови
4. туркотіння — ТУРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. туркоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Линуло далеко по лісу мрійливе й приємне туркотіння горлиць (Шиян, Баланда, 1957, 128); Малий синок,..  Словник української мови в 11 томах
5. туркотіння — Туркоті́ння, -ня с. = туркотання.  Словник української мови Грінченка