туркотливо

ТУРКОТЛИ́ВО.

Присл. до туркотли́вий 2.

Телефон туркотливо урвав Титанові міркування (Олесь Досвітній);

Жниварка знову туркотливо Заспівала рівно, без упину На широкій і веселій ниві (Т. Масенко).

Значення в інших словниках

1. туркотливо — туркотли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. туркотливо — Присл. до туркотливий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. туркотливо — ТУРКОТЛИ́ВО. Присл. до туркотли́вий 2. Телефон туркотливо урвав Титанові міркування (Досв., Вибр., 1959, 330); Жниварка знову туркотливо Заспівала рівно, без упину На широкій і веселій ниві (Мас., Сорок.., 1957, 17).  Словник української мови в 11 томах