Словник української мови в 11 томах

туркотливо

ТУРКОТЛИ́ВО. Присл. до туркотли́вий 2.

Телефон туркотливо урвав Титанові міркування (Досв., Вибр., 1959, 330);

Жниварка знову туркотливо Заспівала рівно, без упину На широкій і веселій ниві (Мас., Сорок.., 1957, 17).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. туркотливо — туркотли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. туркотливо — ТУРКОТЛИ́ВО. Присл. до туркотли́вий 2. Телефон туркотливо урвав Титанові міркування (Олесь Досвітній); Жниварка знову туркотливо Заспівала рівно, без упину На широкій і веселій ниві (Т. Масенко).  Словник української мови у 20 томах
  3. туркотливо — Присл. до туркотливий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови