Великий тлумачний словник сучасної мови

туркотливо

туркотли́во

Присл. до туркотливий 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. туркотливо — туркотли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. туркотливо — ТУРКОТЛИ́ВО. Присл. до туркотли́вий 2. Телефон туркотливо урвав Титанові міркування (Олесь Досвітній); Жниварка знову туркотливо Заспівала рівно, без упину На широкій і веселій ниві (Т. Масенко).  Словник української мови у 20 томах
  3. туркотливо — ТУРКОТЛИ́ВО. Присл. до туркотли́вий 2. Телефон туркотливо урвав Титанові міркування (Досв., Вибр., 1959, 330); Жниварка знову туркотливо Заспівала рівно, без упину На широкій і веселій ниві (Мас., Сорок.., 1957, 17).  Словник української мови в 11 томах