тусовочний

ТУСО́ВОЧНИЙ, а, е, розм.

Прикм. до тусі́вка.

Значення в інших словниках

1. тусовочний — тусо́вочний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тусовочний — А, -е. Груповий; той, що має відношення до тісного колективу. Весь літературний процес наразі має тусовочний характер (ААУП).  Словник сучасного українського сленгу