тхір
ТХІР, тхора́, ч.
Хижий звірок родини куницевих з коштовним пухнастим хутром.
У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкідливий тхір (Л. Глібов);
З затишного дупла вислизнув на полювання тхір (О. Донченко);
* У порівн. Йонька швидко повернув сухе і хиже, як у роздратованого тхора, обличчя (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)