тюбінг
ТЮ́БІНГ, а, ч., спец.
Частина збірного водонепроникного циліндричного кріплення підземних споруд (шахт, тунелів і т. ін.), що являє собою чотирикутну криволінійну металеву або залізобетонну плиту великого діаметра.
Ходжаєв .. побув у бетонному цеху, де виготовлялися на каркасі з напівстальних прутів лекальні сектори – тюбінги тунельного личкування (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)