тюрбан
ТЮРБА́Н, а, ч.
Чоловічий головний убір у деяких народів Азії і Африки, що складається із шматка легкої тканини, обмотаної навколо фески, тюбетейки і т. ін.
На мармурові сходи пристані вибігли негри в червоно-білих смугастих тюрбанах (З. Тулуб);
* Образно. У вогкій синяві понад зеленим світом Підносив Арарат нетлінний свій тюрбан Із шовку білого (М. Рильський);
// Високий жіночий головний убір такого типу.;
// Що-небудь взагалі, пов'язане, як цей головний убір.
На ній [трактористці] тюрбан шовковий, червоний, як вогонь (Ю. Гойда).
Словник української мови (СУМ-20)