тюрбан
ТЮРБА́Н, а, ч. Чоловічий головний убір у деяких народів Азії і Африки, що складається із шматка легкої тканини, обмотаної навколо фески, тюбетейки і т. ін.
На мармурові сходи пристані вибігли негри в червоно-білих смугастих тюрбанах (Тулуб, Людолови, II, 1957, 232);
*Образно. У вогкій синяві понад зеленим світом Підносив Арарат нетлінний свій тюрбан Із шовку білого (Рильський, III, 1961, 158);
// Високий жіночий головний убір такого типу;
// Що-небудь взагалі, пов’язане, як цей головний убір.
На ній [трактористці] тюрбан шовковий, червоний, як вогонь (Гойда, Сонце.., 1951, 69).
Словник української мови (СУМ-11)