тюпцем

ТЮПЦЕ́М, присл., розм. Те саме, що тю́пки.

— Я повинен точно знати, куди він іде, цей поїзд. Я вже накатався! — і метнувся тюпцем вздовж платформи (С. Ол., З книги життя, 1968, 109);

Кілька чоловік похапцем почали пробиратися до дверей. За ними тюпцем подався і начальник штабу (Стельмах, II, 1962, 88).

Значення в інших словниках

1. тюпцем — тюпце́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. тюпцем — пр., підтюпцем, труськом; тюпки.  Словник синонімів Караванського
3. тюпцем — див. жваво; поволі  Словник синонімів Вусика
4. тюпцем — ТЮПЦЕ́М, присл., розм. Те саме, що тю́пки. – Я повинен точно знати, куди він іде, цей поїзд. Я вже накатався! – і метнувся тюпцем вздовж платформи (С. Олійник); Кілька чоловік похапцем почали пробиратися до дверей. За ними тюпцем подався і начальник штабу (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
5. тюпцем — присл., розм. Те саме, що тюпки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тюпцем — ПІ́ДТЮПЦЕМ розм. (дрібними швидкими кроками, майже бігом), ПІ́ДТЮПКИ розм., ТЮПЦЕ́М розм., ТЮ́ПКИ розм., ПІ́ДБІГЦЕМ розм. Не йшов вулицею.., а підтюпцем, городами та левадами біг, перескакував рівчаки (Д.  Словник синонімів української мови
7. тюпцем — Тюпцем нар. = тюпки. І ходою, і тюпцем.  Словник української мови Грінченка