Словник української мови у 20 томах

тяжитися

ТЯЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, недок., ким, чим, рідко.

Вважати кого-, що-небудь неприємним, обтяжливим для себе; бути незадоволеним чиєюсь присутністю, наявністю чого-небудь.

Згадалось їй, як колись вона сама, молода та здорова, тяжилася своєю слабою кволою матір'ю (Грицько Григоренко);

– Він народився і виріс схизматиком, але вже довгий час тяжився своїм оточенням і вірою (З. Тулуб).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тяжитися — тяжи́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. тяжитися — -жуся, -жишся, недок., ким, чим, рідко. Вважати кого-, що-небудь неприємним, обтяжливим для себе; бути невдоволеним чиєюсь присутністю, наявністю чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тяжитися — ТЯЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, недок., ким, чим, рідко. Вважати кого-, що-небудь неприємним, обтяжливим для себе; бути незадоволеним чиєюсь присутністю, наявністю чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
  4. тяжитися — Тяжи́тися, -жу́ся, -жи́шся гл. Тяготиться. Він тяжиться і дров урубати.  Словник української мови Грінченка