тяжитися

ТЯЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, недок., ким, чим, рідко. Вважати кого-, що-небудь неприємним, обтяжливим для себе; бути незадоволеним чиєюсь присутністю, наявністю чого-небудь.

Згадалось їй, як колись вона сама, молода та здорова, тяжилася своєю слабою кволою матір’ю (Григ., Вибр., 1959, 360);

— Він народився і виріс схизматиком, але вже довгий час тяжився своїм оточенням і вірою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 103).

Значення в інших словниках

1. тяжитися — тяжи́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. тяжитися — ТЯЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, недок., ким, чим, рідко. Вважати кого-, що-небудь неприємним, обтяжливим для себе; бути незадоволеним чиєюсь присутністю, наявністю чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. тяжитися — -жуся, -жишся, недок., ким, чим, рідко. Вважати кого-, що-небудь неприємним, обтяжливим для себе; бути невдоволеним чиєюсь присутністю, наявністю чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тяжитися — Тяжи́тися, -жу́ся, -жи́шся гл. Тяготиться. Він тяжиться і дров урубати.  Словник української мови Грінченка