тяжитися
ТЯЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, недок., ким, чим, рідко. Вважати кого-, що-небудь неприємним, обтяжливим для себе; бути незадоволеним чиєюсь присутністю, наявністю чого-небудь.
Згадалось їй, як колись вона сама, молода та здорова, тяжилася своєю слабою кволою матір’ю (Григ., Вибр., 1959, 360);
— Він народився і виріс схизматиком, але вже довгий час тяжився своїм оточенням і вірою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 103).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тяжитися — тяжи́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- тяжитися — ТЯЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, недок., ким, чим, рідко. Вважати кого-, що-небудь неприємним, обтяжливим для себе; бути незадоволеним чиєюсь присутністю, наявністю чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- тяжитися — -жуся, -жишся, недок., ким, чим, рідко. Вважати кого-, що-небудь неприємним, обтяжливим для себе; бути невдоволеним чиєюсь присутністю, наявністю чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тяжитися — Тяжи́тися, -жу́ся, -жи́шся гл. Тяготиться. Він тяжиться і дров урубати. Словник української мови Грінченка