тяжкохворий
ТЯЖКОХВО́РИЙ, а, е.
Який тяжко хворіє.
Тяжкохвора дитина;
// у знач. ім. тяжкохво́рий, рого, ч.; тяжкохво́ра, рої, ж. Людина, що тяжко захворіла.
– Я чергую в лікарні, там лежить тяжкохворий, залишити його я не можу (О. Копиленко);
В нього й справді був вигляд тяжкохворого, якого вже доїдала якась невигойна хвороба (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)