Орфографічний словник української мови

тяжкохворий

тяжкохво́рий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тяжкохворий — ТЯЖКОХВОРИЙ, ВАЖКОХВОРИЙ – ТЯЖКО (ВАЖКО) ХВОРИЙ Тяжкохворий, важкохворий, -ого, ім. Дуже важко хвора людина. Євген Вікторович закінчив свій щоденний обхід тяжкохворих (І.Ле); Переді мною лежав тяжкохворий (О.  Літературне слововживання
  2. тяжкохворий — ТЯЖКОХВО́РИЙ, а, е. Який тяжко хворіє. Тяжкохвора дитина; // у знач. ім. тяжкохво́рий, рого, ч.; тяжкохво́ра, рої, ж. Людина, що тяжко захворіла. – Я чергую в лікарні, там лежить тяжкохворий, залишити його я не можу (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. тяжкохворий — -а, -е. Який тяжко хворіє. Тяжкохвора дитина. || у знач. ім. тяжкохворий, -рого, ч.; тяжкохвора, -рої, ж. Людина, що тяжко захворіла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тяжкохворий — ТЯЖКОХВО́РИЙ, а, е. Який тяжко хворіє. Тяжкохвора дитина; // у знач. ім. тяжкохво́рий, рого, ч.; тяжкохво́ра, рої, ж. Людина, що тяжко захворіла. — Я чергую в лікарні, там лежить тяжкохворий, залишити його я не можу (Коп., Земля..  Словник української мови в 11 томах