Значення в інших словниках
-
тяжкотілий —
ТЯЖКОТІ́ЛИЙ, а, е. Який має масивне тіло; малорухливий (про людину, тварину). Відколи Степан Кушнір отримав поміщицьку тяжкотілу корову, то щоразу приносив на комнезамські збори загорнуту в ганчірку грудочку масла (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
-
тяжкотілий —
-а, -е. Який має масивне тіло; огрядний, опасистий; малорухливий (про людину, тварину).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тяжкотілий —
ТЯЖКОТІ́ЛИЙ, а, е. Який має масивне тіло; малорухливий (про людину, тварину). Відколи Степан Кушнір отримав поміщицьку тяжкотілу корову, то щоразу приносив на комнезамські збори загорнуту в ганчірку грудочку масла (Стельмах, II, 1962, 7).
Словник української мови в 11 томах
-
тяжкотілий —
Тяжкотілий, -а, -е Тяжелый на подъемъ, съ увѣсистымъ тѣломъ. Шейк. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка