тяжкохворий
ТЯЖКОХВО́РИЙ, а, е.
Який тяжко хворіє.
Тяжкохвора дитина;
// у знач. ім. тяжкохво́рий, рого, ч.; тяжкохво́ра, рої, ж. Людина, що тяжко захворіла.
– Я чергую в лікарні, там лежить тяжкохворий, залишити його я не можу (О. Копиленко);
В нього й справді був вигляд тяжкохворого, якого вже доїдала якась невигойна хвороба (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тяжкохворий — тяжкохво́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- тяжкохворий — ТЯЖКОХВОРИЙ, ВАЖКОХВОРИЙ – ТЯЖКО (ВАЖКО) ХВОРИЙ Тяжкохворий, важкохворий, -ого, ім. Дуже важко хвора людина. Євген Вікторович закінчив свій щоденний обхід тяжкохворих (І.Ле); Переді мною лежав тяжкохворий (О. Літературне слововживання
- тяжкохворий — -а, -е. Який тяжко хворіє. Тяжкохвора дитина. || у знач. ім. тяжкохворий, -рого, ч.; тяжкохвора, -рої, ж. Людина, що тяжко захворіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тяжкохворий — ТЯЖКОХВО́РИЙ, а, е. Який тяжко хворіє. Тяжкохвора дитина; // у знач. ім. тяжкохво́рий, рого, ч.; тяжкохво́ра, рої, ж. Людина, що тяжко захворіла. — Я чергую в лікарні, там лежить тяжкохворий, залишити його я не можу (Коп., Земля.. Словник української мови в 11 томах