1. Літературне слововживання

тяжкохворий

ТЯЖКОХВОРИЙ, ВАЖКОХВОРИЙ – ТЯЖКО (ВАЖКО) ХВОРИЙ

Тяжкохворий, важкохворий, -ого, ім. Дуже важко хвора людина. Євген Вікторович закінчив свій щоденний обхід тяжкохворих (І.Ле); Переді мною лежав тяжкохворий (О.Донченко); Безбородько вибрався до лікарні нібито екстрено відвідати одного важкохворого (Ірина Вільде); Обличчя його було жовте і спите, а очі запалені, мов у важкохворого (А.Дімаров).

Тяжко (важко) хворий, присл. з дієприкм. – Він тяжко хворий (М.Стельмах); [Юрій:] Я чув – цей чоловік тяжко хворий (Л.Смілянський).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тяжкохворий — тяжкохво́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тяжкохворий — ТЯЖКОХВО́РИЙ, а, е. Який тяжко хворіє. Тяжкохвора дитина; // у знач. ім. тяжкохво́рий, рого, ч.; тяжкохво́ра, рої, ж. Людина, що тяжко захворіла. – Я чергую в лікарні, там лежить тяжкохворий, залишити його я не можу (О. Словник української мови у 20 томах
  3. тяжкохворий — -а, -е. Який тяжко хворіє. Тяжкохвора дитина. || у знач. ім. тяжкохворий, -рого, ч.; тяжкохвора, -рої, ж. Людина, що тяжко захворіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тяжкохворий — ТЯЖКОХВО́РИЙ, а, е. Який тяжко хворіє. Тяжкохвора дитина; // у знач. ім. тяжкохво́рий, рого, ч.; тяжкохво́ра, рої, ж. Людина, що тяжко захворіла. — Я чергую в лікарні, там лежить тяжкохворий, залишити його я не можу (Коп., Земля.. Словник української мови в 11 томах