тяжчий

ТЯ́ЖЧИЙ, а, е.

Вищ. ст. до тяжки́й 1–7, 10.

Природа води нетривала, Як і повітря легке, неспроможні падіння задержать, Скорше самі вони тяжчим речам поступаються місцем (М. Зеров);

– Бачите, навіть ложки вирізую .. Тяжчої роботи поки що не можу потягнути (М. Стельмах);

Коли настав час вдруге його проводжати на фронт, то розлука була для неї тяжчою, ніж уперше (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. тяжчий — тя́жчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тяжчий — -а, -е. Вищ. ст. до тяжкий 1-7), 10).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тяжчий — Тя́жчий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. тяжчий — ТЯ́ЖЧИЙ, а, е. Вищ. ст. до тяжки́й 1-7, 10. Природа води нетривала, Як і повітря легке, неспроможні падіння задержать, Скорше самі вони тяжчим речам поступаються місцем (Зеров, Вибр., 1966, 164); — Бачите, навіть ложки вирізую..  Словник української мови в 11 томах