тяжчий
ТЯ́ЖЧИЙ, а, е.
Вищ. ст. до тяжки́й 1–7, 10.
Природа води нетривала, Як і повітря легке, неспроможні падіння задержать, Скорше самі вони тяжчим речам поступаються місцем (М. Зеров);
– Бачите, навіть ложки вирізую .. Тяжчої роботи поки що не можу потягнути (М. Стельмах);
Коли настав час вдруге його проводжати на фронт, то розлука була для неї тяжчою, ніж уперше (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тяжчий — тя́жчий прикметник Орфографічний словник української мови
- тяжчий — -а, -е. Вищ. ст. до тяжкий 1-7), 10). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тяжчий — Тя́жчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тяжчий — ТЯ́ЖЧИЙ, а, е. Вищ. ст. до тяжки́й 1-7, 10. Природа води нетривала, Як і повітря легке, неспроможні падіння задержать, Скорше самі вони тяжчим речам поступаються місцем (Зеров, Вибр., 1966, 164); — Бачите, навіть ложки вирізую.. Словник української мови в 11 томах