1. Словник української мови в 11 томах

тяжчий

ТЯ́ЖЧИЙ, а, е. Вищ. ст. до тяжки́й 1-7, 10.

Природа води нетривала, Як і повітря легке, неспроможні падіння задержать, Скорше самі вони тяжчим речам поступаються місцем (Зеров, Вибр., 1966, 164);

— Бачите, навіть ложки вирізую.. Тяжчої роботи поки що не можу потягнути (Стельмах, І, 1962, 647);

Зрада супутників, прикрості слуг — що я згадувать маю? Лихо те тяжче було, аніж вигнання само (Зеров, Вибр., 1966, 335);

Коли настав час вдруге його проводжати на фронт, то розлука була для неї тяжчою, ніж уперше (Гончар, Тронка, 1963, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тяжчий — тя́жчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тяжчий — ТЯ́ЖЧИЙ, а, е. Вищ. ст. до тяжки́й 1–7, 10. Природа води нетривала, Як і повітря легке, неспроможні падіння задержать, Скорше самі вони тяжчим речам поступаються місцем (М. Зеров); – Бачите, навіть ложки вирізую .. Словник української мови у 20 томах
  3. тяжчий — -а, -е. Вищ. ст. до тяжкий 1-7), 10). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тяжчий — Тя́жчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)