тямувати
ТЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод., розм.
Те саме, що тя́мити.
Малим ще, тямую, всі межі я знав. За мамою літом щодень тупцював (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)ТЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод., розм.
Те саме, що тя́мити.
Малим ще, тямую, всі межі я знав. За мамою літом щодень тупцював (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)