тільки-тільки
ТІ́ЛЬКИ-ТІ́ЛЬКИ, присл.
Те саме, що ті́льки 1, 2.
До Гернів вчащало багато знайомих, від старих відставних генералів до молоденьких прапорщиків, які тільки-тільки закінчили юнкерську школу (З. Тулуб);
Від столу, де Христя сиділа, воно [ліжко] тільки-тільки манячило з-за груби (Панас Мирний);
Час ранній, тільки-тільки когути проспівали (С. Скляренко);
Сонце тільки-тільки виглядало з-за якогось ліска, що темнів по краєвиду тоненькою смужкою. (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)