тільки-тільки
ТІ́ЛЬКИ-ТІ́ЛЬКИ, присл. Те саме, що ті́льки 1, 2.
До Гернів вчащало багато знайомих, від старих відставних генералів до молоденьких прапорщиків, які тільки-тільки закінчили юнкерську школу (Тулуб, В степу.., 1964, 418);
Від столу, де Христя сиділа, воно [ліжко] тільки-тільки манячило з-за груби (Мирний, III, 1954, 301).
Словник української мови (СУМ-11)