тім'ячко
ТІ́М'ЯЧКО, а, с.
1. Зменш.-пестл. до ті́м'я 1.
2. анат. М'яке місце на верхній частині голови немовляти, де кістки черепа ще не зрослися.
Між ними [перетинками] на черепі новонародженого є місця, ще не вкриті кістковою тканиною; перетинчасті проміжки – велике і мале тім'ячка, вкриті з'єднувальною тканиною (з навч. літ.);
Піп узяв зі столу кухлик, у якому зберігав свячену воду, і зілляв на нижне, як пелюстка, тім'ячко немовляти. (М. Малиновська).
Словник української мови (СУМ-20)