тіп
ТІП, ТІП-ТІ́П, виг., розм.
Уживається як присудок за знач. ті́пати 1 і ті́патися 1–3.
Він очі вирячив і дух у собі затаїв, а руки об стіл тілько тіп-тіп-тіп! – аж склянки дзеленчать на столі (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)ТІП, ТІП-ТІ́П, виг., розм.
Уживається як присудок за знач. ті́пати 1 і ті́патися 1–3.
Він очі вирячив і дух у собі затаїв, а руки об стіл тілько тіп-тіп-тіп! – аж склянки дзеленчать на столі (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)