1. Словник української мови у 20 томах

тіп

ТІП, ТІП-ТІ́П, виг., розм.

Уживається як присудок за знач. ті́пати 1 і ті́патися 1–3.

Він очі вирячив і дух у собі затаїв, а руки об стіл тілько тіп-тіп-тіп! – аж склянки дзеленчать на столі (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тіп — тіп вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. тіп — ТІП, ТІП-ТІ́П, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ті́пати 1 і ті́патися 1-3. Він очі вирячив і дух у собі затаїв, а руки об стіл тілько тіп-тіп-тіп! — аж склянки дзеленчать на столі (Мирний, IV, 1955, 370). Словник української мови в 11 томах