1. Словник української мови в 11 томах

тіп

ТІП, ТІП-ТІ́П, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ті́пати 1 і ті́патися 1-3.

Він очі вирячив і дух у собі затаїв, а руки об стіл тілько тіп-тіп-тіп! — аж склянки дзеленчать на столі (Мирний, IV, 1955, 370).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тіп — тіп вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. тіп — ТІП, ТІП-ТІ́П, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ті́пати 1 і ті́патися 1–3. Він очі вирячив і дух у собі затаїв, а руки об стіл тілько тіп-тіп-тіп! – аж склянки дзеленчать на столі (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах