тіп

тіп

вигук

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тіп — ТІП, ТІП-ТІ́П, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ті́пати 1 і ті́патися 1–3. Він очі вирячив і дух у собі затаїв, а руки об стіл тілько тіп-тіп-тіп! – аж склянки дзеленчать на столі (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  2. тіп — ТІП, ТІП-ТІ́П, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ті́пати 1 і ті́патися 1-3. Він очі вирячив і дух у собі затаїв, а руки об стіл тілько тіп-тіп-тіп! — аж склянки дзеленчать на столі (Мирний, IV, 1955, 370). Словник української мови в 11 томах