тічня

ТІЧНЯ́, і, ж., розм.

Те саме, що ті́чка 1.

І треба ж біди наткнутися під вечір на тічню собак у ярку..! (П. Козланюк);

* У порівн. Вітер вив, як тічня голодних вовків, хотів Босаковського з ніг повалити, хотів йому стару боброву шапку з голови здерти (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. тічня — Тічня́: Ті́чня: — (вовків) — зграя [51] — зграя собак або вовків [21]  Словник з творів Івана Франка
2. тічня — тічня́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. тічня — див. багато  Словник синонімів Вусика
4. тічня — -і, ж., розм. Те саме, що тічка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тічня — ЗГРА́Я (група птахів, тварин, риб і т. ін., що тримаються разом), ТАБУ́Н, СТА́ДО, ЧЕРЕДА́, СТА́Я рідко; КОСЯ́К (перев. риб, птахів); ТІ́ЧКА, ТІЧНЯ́ розм., МЕ́ТКА розм. (перев. собак).  Словник синонімів української мови
6. тічня — ТІЧНЯ́, і, ж., розм. Те саме, що ті́чка 1. І треба ж біди наткнутися під вечір на тічню собак у ярку..! (Козл., Ю. Крук, 1957, 439).  Словник української мови в 11 томах
7. тічня — Тічня, -ні ж. Стая собакъ или волковъ во время течки. Шейк.  Словник української мови Грінченка