тічня

ЗГРА́Я (група птахів, тварин, риб і т. ін., що тримаються разом), ТАБУ́Н, СТА́ДО, ЧЕРЕДА́, СТА́Я рідко; КОСЯ́К (перев. риб, птахів); ТІ́ЧКА, ТІЧНЯ́ розм., МЕ́ТКА розм. (перев. собак). Чайки цілими зграями літали над водою, жалібно скиглячи, однаково і в погоду і в негоду, вдень і вночі (Леся Українка); Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (М. Коцюбинський); Раз він натрапив на цілий табун вепрів (С. Скляренко); Пролетіло над ними стадо якихсь птахів, може, диких гусей (М. Коцюбинський); Тільки що Тихович наважився увійти в двір, як йому запинила дорогу гусяча череда (М. Коцюбинський); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті, суворі святі і воїни, дивляться на яскраво прикрашені набережні, на спокійні води синьої Влтави, на білокрилих чайок, що стаями в'ються над нею (О. Гончар); Пливуть в прозорому повітрі косяки гусей, стомлені довгим перельотом (Г. Епік); Одбиваючись од цілої метки собак, професор нарешті цілий і здоровий всунувся до господи (А. Кримський). — Пор. 1. ста́до.

Значення в інших словниках

1. тічня — Тічня́: Ті́чня: — (вовків) — зграя [51] — зграя собак або вовків [21]  Словник з творів Івана Франка
2. тічня — тічня́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. тічня — див. багато  Словник синонімів Вусика
4. тічня — ТІЧНЯ́, і, ж., розм. Те саме, що ті́чка 1. І треба ж біди наткнутися під вечір на тічню собак у ярку..! (П. Козланюк); * У порівн. Вітер вив, як тічня голодних вовків, хотів Босаковського з ніг повалити, хотів йому стару боброву шапку з голови здерти (Б. Лепкий).  Словник української мови у 20 томах
5. тічня — -і, ж., розм. Те саме, що тічка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тічня — ТІЧНЯ́, і, ж., розм. Те саме, що ті́чка 1. І треба ж біди наткнутися під вечір на тічню собак у ярку..! (Козл., Ю. Крук, 1957, 439).  Словник української мови в 11 томах
7. тічня — Тічня, -ні ж. Стая собакъ или волковъ во время течки. Шейк.  Словник української мови Грінченка