убогодухий
УБОГОДУ́ХИЙ (ВБОГОДУ́ХИЙ), а, е, поет.
Убогий духом, духовно не розвинений, обмежений (у 2 знач.);
// у знач. ім.
Радуйтеся, вбогодухі, Не лякайтесь дива (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)УБОГОДУ́ХИЙ (ВБОГОДУ́ХИЙ), а, е, поет.
Убогий духом, духовно не розвинений, обмежений (у 2 знач.);
// у знач. ім.
Радуйтеся, вбогодухі, Не лякайтесь дива (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)